ВКРАЇНО-МАТІНКО, КРІПИСЬ

Над Україною тумани
Нестатків, вірусу і зрад.
Живемо в секторі обману
Й невмотивованих порад.

Чого ми плентаємся ззаду
З безсиллям думки і руки,
Хоча колись дали нам в спадок
Уміння й мужність козаки?

В час планетарної тривоги
Хай зиск не обійма плече…
Великий біль дає нам змогу
Всіх звірити на правду й честь.

Ні, лихо в нас усіх не втілить –
Тож розпачу скажімо: Цить!
Учімось в дружніх і умілих,
Як треба вижити і жить.

У день, неспокоєм облитий,
Здіймаю погляд свій увись
Й слова вплітаю у молитву:
Вкраїно-матінко, кріпись.