В КАРАНТИННІЙ ЗОНІ

Весна вповні – її ж не бачу,
Бо в нас суворий карантин.
Лиш на екрані телебачень
Цвіте без запаху жасмин.

Моргає сонячна погода,
Мов промовля: «Не гайте час!»
Та сховані ми від природи
Й природа схована від нас.

Ми розуміємо – не діти:
Не граймось з вірусом лихим.
Все треба нам перетерпіти,
Щоб буть здоровим та живим.

Сілкуємось здолать загрозу,
Яка вціля, куди б не втік.
А, може, ще якісь курйози
Готує двадцять перший вік?

Та хай страхи свій голос стишать,
Нам не дано іще пропасть.
На те нам розум дав Всевишній,
Щоб ми здолали цю напасть.